Минуло 100 років
із дня смерті Лесі Українки...
"Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів..."
1 серпня 1913 року на грузинському курорті Сурамі у віці 42 роки пішла з життя українська письменниця Леся Українка. Причиною її ранньої смерті був кістковий туберкульоз і невиліковна хвороба нирок. Незважаючи на важку хворобу, поетеса не переставала творити. Останні роки життя Лариси Косач-Квітки минули в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми.
На звістку про
важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати, якій письменниця
диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії».
Основна тема творів Лесі Українки – образ ідеальної землі, земного раю, який
називається «Україною».
Феномен таланту Лесі Українки полягав у тому, що вона
одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах. У кінці 90-х років
з’являються її поеми «Одно слово», «Віла-посестра», «Се ви питаєте за тих»,
«Ізольда Білорука», в яких яскраво виявилася схильність до оригінальної обробки
світових сюжетів. Леся Українка активно працювала і як перекладач, її увагу
привертали вершинні явища світової літератури – «Макбет» Шекспіра, «Пекло»
Данте, «Каїн» Байрона. Вона переклала також драму Г. Гауптмана «Ткачі», яка
належала до забороненої в Росії літератури, вірші Надсона, Конопніцької, Ади
Негрі. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
Наталя
Литвиненко-Орлова
Немає коментарів:
Дописати коментар