Малим хлопцем
Тарас Шевченко разом зі своїм дідом Іваном ходив пішки до Мотронинського
монастиря, що недалеко від Чигирина.
Ішли вони довго,
хоч вийшли з дому ще вранці. Надворі була спека, і подорожні притомилися. Сіли,
поїли, що Бог послав, захотілося пити. Ось неподалік вони й запримітили
маленьке джерельце й почали розгрібати навколо. Незабаром звідти забила вода.
Та ще ж яка смачна! Напилися, відпочили й пішли далі.
А впорядкована
ними криничка залишилася й існує до наших днів, тамуючи спрагу багатьох людей,
славиться своєю цілющою, смачною водою.
І називають її
люди Тарасовою. (90 слів)
Немає коментарів:
Дописати коментар